CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
Параллельный перевод
2 Chr. 34
Стронг
CDDV 委辦譯本 CKJV 中文英王欽定本 LB Lutherbibel AKJV American King James Version KJV King James Version LBP Aramaic Of The Peshitta: Lamsa, 1933 BTI Библия под ред. Кулаковых CARS Восточный перевод MAK-CAS ВЗ Макария - НЗ Кассиана НРП Новый Русский Перевод РСП Современный перевод RST Синодальный перевод UBIO Біблія в пер. І. Огієнка
high-volume

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 34

1 Acht8083 Jahre8141 alt1121 war Josia2977, da er König4427 ward4427, und regierete einunddreißig7970 Jahre8141 zu Jerusalem3389.

2 Und tat6213, das dem5869 HErrn3068 wohlgefiel, und wandelte in den Wegen1870 seines Vaters1 David1732 und wich5493 weder zur Rechten3225 noch3212 zur Linken8040.

3 Denn im achten8083 Jahr8141 seines Königreichs4427, da er noch ein Knabe5288 war, fing er an2490, zu suchen1875 den GOtt430 seines Vaters1 David1732, und im zwölften6240 Jahr8141 fing er an2490, zu reinigen2891 Juda3063 und Jerusalem3389 von den Höhen1116 und Hainen und Götzen6456 und gegossenen4541 Bildern.

4 Und ließ vor6440 ihm abbrechen5422 die Altäre4196 Baalim1168 und die Bilder4541 oben drauf hieb1438 er2236 oben herab; und die Haine842 und Götzen6456 und Bilder zerbrach7665 er und machte1854 sie zu Staub und streuete sie auf6440 die Gräber6913 derer, die ihnen geopfert2076 hatten.

5 Und8313 verbrannte die Gebeine6106 der Priester auf den Altären4196 und3548 reinigte2891 also Juda3063 und Jerusalem3389,

6 dazu in den Städten5892 Manasses4519, Ephraims669, Simeons8095 und bis an Naphthali5321, in ihren Wüsten2719 umher5439.

7 Und da er die Altäre4196 und Haine842 abgebrochen1438 und die Götzen6456 klein zermalmet und alle Bilder abgehauen hatte5422 im ganzen Lande776 Israel3478, kam er wieder7725 gen Jerusalem3389.

8 Im achtzehnten6240 Jahr8141 seines Königreichs4427, da er2388 das Land776 und5892 das Haus1004 gereiniget hatte2891, sandte7971 er Saphan8227, den Sohn1121 Azaljas683, und Maeseja, den Stadtvogt8269, und Joah3098, den Sohn1121 Joahas3099, den Kanzler2142, zu bessern das Haus1004 des HErrn3068, seines Gottes430.

9 Und3548 sie8104 kamen935 zu dem Hohenpriester1419 Hilkia2518. Und man gab5414 ihnen7725 das Geld3701, das zum Hause1004 Gottes430 gebracht war935, welches die Leviten3881, die an3027 der Schwelle5592 hüteten, gesammelt622 hatten3427 von Manasse4519, Ephraim669 und von allen übrigen7611 in Israel3478 und vom ganzen Juda3063 und Benjamin1144 und von denen, die zu Jerusalem3389 wohneten.

10 Und6213 gaben‘s5414 unter die Hände3027 den Arbeitern4399, die bestellet waren am Hause1004 des HErrn3068. Und6213 sie6485 gaben‘s5414 denen4399, die da arbeiteten am Hause1004 des HErrn3068, und6213 wo es baufällig war, daß sie2388 das Haus1004 besserten918.

11 Dieselben gaben‘s5414 fort den Zimmerleuten2796 und1129 Bauleuten, gehauene4274 Steine68 und gehöfelt Holz6086 zu kaufen7069, zu den Balken7136 an den Häusern1004, welche die Könige4428 Judas verderbet7843 hatten.

12 Und die Männer582 arbeiteten am Werk4399 treulich530. Und es waren über6485 sie verordnet5329 Jahath3189 und Obadja5662, die Leviten3881 aus den Kindern1121 Merari4847; Sacharja2148 und Mesullam4918 aus den Kindern der Kahathiten6956, das Werk zu6213 treiben; und waren alle Leviten3881, die auf995 Saitenspiel3627 konnten.

13 Aber über die Lastträger5449 und Treiber5329 zu6213 allerlei Arbeit4399 in allen Ämtern waren aus den Leviten3881 die Schreiber5608, Amtleute7860 und Torhüter7778.

14 Und3548 da sie3027 das Geld3701 herausnahmen, das zum Hause1004 des HErrn3068 eingelegt war3318, fand4672 Hilkia2518, der Priester, das Buch5612 des Gesetzes8451 des HErrn3068, durch935 Mose4872 gegeben.

15 Und5612 Hilkia2518 antwortete6030 und sprach559 zu Saphan8227, dem Schreiber5608: Ich habe4672 das Gesetzbuch8451 funden im Hause1004 des HErrn3068. Und Hilkia2518 gab5414 das Buch5612 Saphan8227.

16 Saphan8227 aber brachte935 es5612 zum Könige4428 und sagte dem Könige4428 wieder7725 und sprach559: Alles, was unter die Hände3027 deiner Knechte5650 gegeben5414 ist, das1697 machen6213 sie7725.

17 Und6213 sie3027 haben4672 das Geld3701 zuhauf geschüttet5413, das im Hause1004 des HErrn3068 funden ist6485, und haben‘s gegeben5414 denen, die3027 verordnet sind, und den Arbeitern4399.

18 Und3548 Saphan8227, der Schreiber5608, sagte5046 dem Könige4428 an und sprach559: Hilkia2518, der Priester, hat mir6440 ein Buch5612 gegeben5414. Und Saphan8227 las7121 drinnen vor dem Könige4428.

19 Und da der König4428 die Worte1697 des Gesetzes8451 hörete, zerriß7167 er seine Kleider899.

20 Und der König4428 gebot6680 Hilkia2518 und Ahikam296, dem Sohn1121 Saphans8227, und Abdon5658, dem Sohn1121 Michas4318, und Saphan8227, dem Schreiber5608, und Asaja6222, dem Knechte5650 des Königs4428, und sprach559:

21 Gehet hin3212, fraget1875 den HErrn3068 für mich und6213 für die übrigen7604 in Israel3478 und für Juda3063 über den Worten des Buchs, das1697 funden ist5413; denn der Grimm2534 des HErrn3068 ist3789 groß1419, der über uns entbrannt ist, daß unsere Väter1 nicht gehalten8104 haben4672 das Wort1697 des HErrn3068, daß sie5612 täten, wie geschrieben stehet in diesem Buch5612.

22 Da ging Hilkia2518 hin3212, samt den andern vom Könige4428 gesandt, zu8104 der Prophetin5031 Hulda2468, dem Weibe802 Sallums7967, des Sohns Takehaths, des Sohns Hasras2641, des Kleiderhüters899, die3427 zu Jerusalem3389 wohnete im andern Teil4932, und1121 redeten1696 solches mit ihr1121.

23 Und sie559 sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Saget dem Manne376, der euch zu mir gesandt7971 hat:

24 So spricht der HErr3068: Siehe, ich7121 will935 Unglück7451 bringen über diesen Ort4725 und die Einwohner3427, alle die Flüche423, die geschrieben stehen3789 im Buch5612, das man559 vor6440 dem Könige4428 Judas gelesen hat,

25 darum daß sie mich verlassen5800 haben3707 und430 andern312 Göttern geräuchert, daß sie mich erzürneten mit allerlei Werken4639 ihrer Hände3027. Und mein Grimm2534 soll3518 angezündet werden6999 über diesen Ort4725 und nicht ausgelöschet werden6999.

26 Und zum Könige4428 Judas, der euch gesandt7971 hat8085, den HErrn3068 zu fragen1875, sollt ihr also sagen559: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, von413 den Worten, die du559 gehöret hast1697:

27 Darum daß dein Herz3824 weich worden ist7401 und hast8085 dich gedemütigt3665 vor6440 GOtt430, da du1058 seine Worte1697 höretest wider diesen Ort4725 und wider die Einwohner3427, und hast8085 dich vor mir6440 gedemütiget und deine Kleider899 zerrissen7167 und vor mir6440 geweinet, so habe ich dich auch erhöret, spricht5002 der HErr3068.

28 Siehe, ich will7200 dich sammeln622 zu deinen Vätern1, daß du in dein Grab6913 mit Frieden7965 gesammelt622 werdest7725, daß deine Augen5869 nicht7451 sehen all das1697 Unglück, das ich über diesen Ort4725 und die Einwohner3427 bringen will935. Und sie sagten‘s dem Könige4428 wieder7725.

29 Da sandte der König4428 hin und ließ7971 zuhauf622 kommen alle Ältesten2205 in Juda3063 und Jerusalem3389.

30 Und376 der König4428 ging5927 hinauf ins Haus1004 des HErrn3068 und3548 alle Männer Judas und Einwohner3427 zu Jerusalem3389, die Priester, die Leviten3881 und alles Volk5971, beide klein6996 und groß1419; und wurden7121 vor ihren Ohren241 gelesen alle Worte im Buch5612 des Bundes1285, das1697 im Hause1004 des HErrn3068 funden war4672.

31 Und der König4428 trat5975 an seinen Ort5977 und machte3772 einen Bund1285 vor6440 dem HErrn3068, daß man dem HErrn3068 nachwandeln sollte, zu8104 halten3212 seine Gebote4687, Zeugnisse5715 und Rechte2706 von ganzem Herzen3824 und von ganzer See LE5315, zu tun6213 nach310 allen Worten1697 des Bundes1285, die geschrieben3789 stunden in diesem Buch5612.

32 Und5975 stunden da alle, die zu6213 Jerusalem3389 und in Benjamin1144 vorhanden waren4672. Und die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 taten nach dem Bunde1285 Gottes430, ihrer Väter1 Gottes430.

33 Und5647 Josia2977 tat5493 weg alle Greuel8441 aus allen Landen776, die der Kinder1121 Israel3478 waren310, und5647 schaffte, daß alle, die in Israel3478 funden wurden4672, dem HErrn3068, ihrem GOtt430, dieneten. Solange Josia lebte3117, wichen sie5493 nicht von dem HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430.

2-а хронiки

Розділ 34

1 Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

3 І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

4 І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

5 А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

7 порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

8 А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

10 I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

11 І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

12 А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

13 були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

14 А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

15 І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

17 І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

21 „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

22 І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

23 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

26 А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

28 Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“ І вони прине́сли відповідь цареві.

29 А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

32 І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

33 І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

Das zweite Buch der Chronik

Kapitel 34

2-а хронiки

Розділ 34

1 Acht8083 Jahre8141 alt1121 war Josia2977, da er König4427 ward4427, und regierete einunddreißig7970 Jahre8141 zu Jerusalem3389.

1 Йосі́я був віку восьми́ літ, коли він зацарював, і царював в Єрусалимі тридцять і один рік.

2 Und tat6213, das dem5869 HErrn3068 wohlgefiel, und wandelte in den Wegen1870 seines Vaters1 David1732 und wich5493 weder zur Rechten3225 noch3212 zur Linken8040.

2 І робив він угодне в Господніх оча́х, і ходив дорогами свого батька Давида, і не вступався ані право́руч, ані ліво́руч.

3 Denn im achten8083 Jahr8141 seines Königreichs4427, da er noch ein Knabe5288 war, fing er an2490, zu suchen1875 den GOtt430 seines Vaters1 David1732, und im zwölften6240 Jahr8141 fing er an2490, zu reinigen2891 Juda3063 und Jerusalem3389 von den Höhen1116 und Hainen und Götzen6456 und gegossenen4541 Bildern.

3 І восьмого року царюва́ння свого, бувши ще юнако́м, розпоча́в він зверта́тися до Бога батька свого Давида, а дванадцятого року розпочав очищати Юду та Єрусалим від па́гірків, і Аста́рт, і бовва́нів рі́заних та литих.

4 Und ließ vor6440 ihm abbrechen5422 die Altäre4196 Baalim1168 und die Bilder4541 oben drauf hieb1438 er2236 oben herab; und die Haine842 und Götzen6456 und Bilder zerbrach7665 er und machte1854 sie zu Staub und streuete sie auf6440 die Gräber6913 derer, die ihnen geopfert2076 hatten.

4 І порозбивали перед ним Ваалові же́ртівники, а стовпи́ сонця, що були на них, він повиру́бував, а Астарти, і бовва́ни різані та литі полама́в і розтер, і розкидав на гроби́ тих, хто прино́сив їм жертви.

5 Und8313 verbrannte die Gebeine6106 der Priester auf den Altären4196 und3548 reinigte2891 also Juda3063 und Jerusalem3389,

5 А кості жерців попалив на їхніх же́ртівниках, і очи́стив Юдею та Єрусалим.

6 dazu in den Städten5892 Manasses4519, Ephraims669, Simeons8095 und bis an Naphthali5321, in ihren Wüsten2719 umher5439.

6 А по містах Манасії, і Єфрема, і Симеона, і аж до Нефталима по їхніх руїнах навко́ло

7 Und da er die Altäre4196 und Haine842 abgebrochen1438 und die Götzen6456 klein zermalmet und alle Bilder abgehauen hatte5422 im ganzen Lande776 Israel3478, kam er wieder7725 gen Jerusalem3389.

7 порозбива́в же́ртівники та Аста́рти, і потовк бовва́ни на порох, а всі ідоли сонця повиру́бував в усьому Ізраїлевому кра́ї, і вернувся до Єрусалиму.

8 Im achtzehnten6240 Jahr8141 seines Königreichs4427, da er2388 das Land776 und5892 das Haus1004 gereiniget hatte2891, sandte7971 er Saphan8227, den Sohn1121 Azaljas683, und Maeseja, den Stadtvogt8269, und Joah3098, den Sohn1121 Joahas3099, den Kanzler2142, zu bessern das Haus1004 des HErrn3068, seines Gottes430.

8 А вісімнадцятого року царюва́ння його́, по очи́щенні Кра́ю та Божого дому, послав він Шафана, сина Ацалії, і Маасею, зверхника міста, та Йоаха, та ка́нцлера Йоаха, сина Йохазового, щоб напра́вити дім Господа, Бога його.

9 Und3548 sie8104 kamen935 zu dem Hohenpriester1419 Hilkia2518. Und man gab5414 ihnen7725 das Geld3701, das zum Hause1004 Gottes430 gebracht war935, welches die Leviten3881, die an3027 der Schwelle5592 hüteten, gesammelt622 hatten3427 von Manasse4519, Ephraim669 und von allen übrigen7611 in Israel3478 und vom ganzen Juda3063 und Benjamin1144 und von denen, die zu Jerusalem3389 wohneten.

9 І прийшли вони до первосвященика Хілкійї, і дали срібло, що було зне́сене до Господнього дому, яке зібрали Левити, що стерегли́ поро́га, з руки Манасії й Єфрема, та з усієї решти Ізраїля, і з усього Юди й Веніямина та ме́шканців Єрусалиму.

10 Und6213 gaben‘s5414 unter die Hände3027 den Arbeitern4399, die bestellet waren am Hause1004 des HErrn3068. Und6213 sie6485 gaben‘s5414 denen4399, die da arbeiteten am Hause1004 des HErrn3068, und6213 wo es baufällig war, daß sie2388 das Haus1004 besserten918.

10 I дали́ на руку робітникі́в праці, приста́влених до Господнього дому, а робітники тієї праці, що робили в Господньому домі, віддали́ на відбудову та на направу Божого дому.

11 Dieselben gaben‘s5414 fort den Zimmerleuten2796 und1129 Bauleuten, gehauene4274 Steine68 und gehöfelt Holz6086 zu kaufen7069, zu den Balken7136 an den Häusern1004, welche die Könige4428 Judas verderbet7843 hatten.

11 І дали́ вони те́слям, і будівни́чим, щоб купувати те́сане камі́ння та дере́ва на зв'я́зування та на покриття́ домів, що їх понищили Юдині царі.

12 Und die Männer582 arbeiteten am Werk4399 treulich530. Und es waren über6485 sie verordnet5329 Jahath3189 und Obadja5662, die Leviten3881 aus den Kindern1121 Merari4847; Sacharja2148 und Mesullam4918 aus den Kindern der Kahathiten6956, das Werk zu6213 treiben; und waren alle Leviten3881, die auf995 Saitenspiel3627 konnten.

12 А ті люди чесно вико́нували працю, а над ними були́ поста́влені Яхат та Овадія, Левити з синів Мерарієвих, і Захарій та Мешуллам із синів Кегатівців для керува́ння. А всі ті Левіти, що розумілися на музичних знаря́ддях,

13 Aber über die Lastträger5449 und Treiber5329 zu6213 allerlei Arbeit4399 in allen Ämtern waren aus den Leviten3881 die Schreiber5608, Amtleute7860 und Torhüter7778.

13 були над носія́ми, і керували всіма́ робітника́ми на кожну роботу; а з Левитів були писарі́ й уря́дники та придве́рні.

14 Und3548 da sie3027 das Geld3701 herausnahmen, das zum Hause1004 des HErrn3068 eingelegt war3318, fand4672 Hilkia2518, der Priester, das Buch5612 des Gesetzes8451 des HErrn3068, durch935 Mose4872 gegeben.

14 А коли вони виймали срібло, прине́сене до Господнього дому, священик Хілкійя знайшов книгу Господнього Зако́ну, даного через Мойсея.

15 Und5612 Hilkia2518 antwortete6030 und sprach559 zu Saphan8227, dem Schreiber5608: Ich habe4672 das Gesetzbuch8451 funden im Hause1004 des HErrn3068. Und Hilkia2518 gab5414 das Buch5612 Saphan8227.

15 І відповів Хілкійя й сказав до пи́саря Шафана: „Я знайшов у Господньому домі книгу Зако́ну!“ І дав Хілкійя ту книгу Шафанові.

16 Saphan8227 aber brachte935 es5612 zum Könige4428 und sagte dem Könige4428 wieder7725 und sprach559: Alles, was unter die Hände3027 deiner Knechte5650 gegeben5414 ist, das1697 machen6213 sie7725.

16 І приніс Шафан ту книгу до царя, і приніс царе́ві ще відповідь, говорячи: „Усе, що да́но через твоїх рабів, вони роблять.

17 Und6213 sie3027 haben4672 das Geld3701 zuhauf geschüttet5413, das im Hause1004 des HErrn3068 funden ist6485, und haben‘s gegeben5414 denen, die3027 verordnet sind, und den Arbeitern4399.

17 І вони ви́сипали те срібло, що зна́йдене в Господньому домі, і дали його на руку приста́влених та на руку робітникі́в праці“.

18 Und3548 Saphan8227, der Schreiber5608, sagte5046 dem Könige4428 an und sprach559: Hilkia2518, der Priester, hat mir6440 ein Buch5612 gegeben5414. Und Saphan8227 las7121 drinnen vor dem Könige4428.

18 І доніс писар Шафан цареві, говорячи: „Священик Хілкійя дав мені книгу“. І Шафан перечитав з неї перед царем.

19 Und da der König4428 die Worte1697 des Gesetzes8451 hörete, zerriß7167 er seine Kleider899.

19 І сталося, як цар почув слова́ книги Зако́ну, то розде́р свої шати...

20 Und der König4428 gebot6680 Hilkia2518 und Ahikam296, dem Sohn1121 Saphans8227, und Abdon5658, dem Sohn1121 Michas4318, und Saphan8227, dem Schreiber5608, und Asaja6222, dem Knechte5650 des Königs4428, und sprach559:

20 І наказав цар Хілкійї, і Ахікамові, Шафановому синові, і Авдонові, Міхиному синові, і писареві Шафанові, і Асаї, царевому рабові, говорячи:

21 Gehet hin3212, fraget1875 den HErrn3068 für mich und6213 für die übrigen7604 in Israel3478 und für Juda3063 über den Worten des Buchs, das1697 funden ist5413; denn der Grimm2534 des HErrn3068 ist3789 groß1419, der über uns entbrannt ist, daß unsere Väter1 nicht gehalten8104 haben4672 das Wort1697 des HErrn3068, daß sie5612 täten, wie geschrieben stehet in diesem Buch5612.

21 „Ідіть, зверніться до Господа про мене та про позосталих в Ізраїлі та в Юдеї, про слова́ цієї книги, що зна́йдена. Великий бо гнів Господній, що вилився на нас за те, що батьки наші не дотри́мували Господнього слова, щоб робити все, як написано в цій книзі“.

22 Da ging Hilkia2518 hin3212, samt den andern vom Könige4428 gesandt, zu8104 der Prophetin5031 Hulda2468, dem Weibe802 Sallums7967, des Sohns Takehaths, des Sohns Hasras2641, des Kleiderhüters899, die3427 zu Jerusalem3389 wohnete im andern Teil4932, und1121 redeten1696 solches mit ihr1121.

22 І пішов Хілкійя та ті, кому́ звелів цар, до пророчиці Хулди, жінки Шаллума, сина Токегата, сина Хасриного, сто́рожа шат, а вона сиділа в Єрусалимі на Ново́му Місті, — і говорили до неї про це.

23 Und sie559 sprach559 zu ihnen: So spricht559 der HErr3068, der GOtt430 Israels3478: Saget dem Manne376, der euch zu mir gesandt7971 hat:

23 А вона сказала до них: „Так говорить Господь, Бог Ізраїлів: Скажіть чоловікові, що послав вас до мене:

24 So spricht der HErr3068: Siehe, ich7121 will935 Unglück7451 bringen über diesen Ort4725 und die Einwohner3427, alle die Flüche423, die geschrieben stehen3789 im Buch5612, das man559 vor6440 dem Könige4428 Judas gelesen hat,

24 Так говорить Господь: Ось Я наведу́ лихо на оце місце та на ме́шканців його, усі ті прокля́ття, що написані в книзі, яку читали перед Юдиним царем,

25 darum daß sie mich verlassen5800 haben3707 und430 andern312 Göttern geräuchert, daß sie mich erzürneten mit allerlei Werken4639 ihrer Hände3027. Und mein Grimm2534 soll3518 angezündet werden6999 über diesen Ort4725 und nicht ausgelöschet werden6999.

25 за те, що вони поки́нули Мене й кадили іншим бога́м, щоб гніви́ти Мене всіма́ ділами своїх рук. І вилився гнів Мій на це місце, — і він не погасне.

26 Und zum Könige4428 Judas, der euch gesandt7971 hat8085, den HErrn3068 zu fragen1875, sollt ihr also sagen559: So spricht der HErr3068, der GOtt430 Israels3478, von413 den Worten, die du559 gehöret hast1697:

26 А Юдиному царе́ві, що послав вас звернутися до Господа, скажете йому так: Так говорить Господь, Бог Ізраїлів, — про ті слова́, які ти чув:

27 Darum daß dein Herz3824 weich worden ist7401 und hast8085 dich gedemütigt3665 vor6440 GOtt430, da du1058 seine Worte1697 höretest wider diesen Ort4725 und wider die Einwohner3427, und hast8085 dich vor mir6440 gedemütiget und deine Kleider899 zerrissen7167 und vor mir6440 geweinet, so habe ich dich auch erhöret, spricht5002 der HErr3068.

27 За те, що зм'якло твоє серце, і ти впокори́вся перед лицем Бога свого, коли ти почув слова́ Його на це місце та на ме́шканців його, і ти впокори́вся перед лицем Моїм, і розде́р свої шати та плакав перед Моїм лицем, то Я також почув, — говорить Господь.

28 Siehe, ich will7200 dich sammeln622 zu deinen Vätern1, daß du in dein Grab6913 mit Frieden7965 gesammelt622 werdest7725, daß deine Augen5869 nicht7451 sehen all das1697 Unglück, das ich über diesen Ort4725 und die Einwohner3427 bringen will935. Und sie sagten‘s dem Könige4428 wieder7725.

28 Ось Я прилучу́ тебе до батькі́в твоїх, і ти бу́деш прилу́чений до гробі́в своїх у споко́ї, і очі твої не побачать усього того лиха, що Я наведу́ на оце місце та на ме́шканців його!“ І вони прине́сли відповідь цареві.

29 Da sandte der König4428 hin und ließ7971 zuhauf622 kommen alle Ältesten2205 in Juda3063 und Jerusalem3389.

29 А цар послав, і зібрав усіх старши́х Юдеї та Єрусалиму.

30 Und376 der König4428 ging5927 hinauf ins Haus1004 des HErrn3068 und3548 alle Männer Judas und Einwohner3427 zu Jerusalem3389, die Priester, die Leviten3881 und alles Volk5971, beide klein6996 und groß1419; und wurden7121 vor ihren Ohren241 gelesen alle Worte im Buch5612 des Bundes1285, das1697 im Hause1004 des HErrn3068 funden war4672.

30 І ввійшов до Господнього дому цар, і кожен муж Юдеї, і ме́шканці Єрусалиму, і священики, і Левити, і ввесь народ від великого й аж до мало́го, і він прочитав уго́лос слова́ книги Заповіту, зна́йденої в Господньому домі.

31 Und der König4428 trat5975 an seinen Ort5977 und machte3772 einen Bund1285 vor6440 dem HErrn3068, daß man dem HErrn3068 nachwandeln sollte, zu8104 halten3212 seine Gebote4687, Zeugnisse5715 und Rechte2706 von ganzem Herzen3824 und von ganzer See LE5315, zu tun6213 nach310 allen Worten1697 des Bundes1285, die geschrieben3789 stunden in diesem Buch5612.

31 І став цар на своєму місці, і склав заповіта перед Господнім лицем, щоб ходити за Господом та додержувати заповіді Його, і сві́дчення Його, і устави Його всім серцем своїм та всім життям своїм, щоб вико́нувати слова́ того заповіту, що написані в тій книзі.

32 Und5975 stunden da alle, die zu6213 Jerusalem3389 und in Benjamin1144 vorhanden waren4672. Und die Einwohner3427 zu Jerusalem3389 taten nach dem Bunde1285 Gottes430, ihrer Väter1 Gottes430.

32 І наставив він кожного, хто знахо́дився в Єрусалимі та в Веніямині, до того. І ме́шканці Єрусалиму робили за заповітом Бога, Бога своїх батьків.

33 Und5647 Josia2977 tat5493 weg alle Greuel8441 aus allen Landen776, die der Kinder1121 Israel3478 waren310, und5647 schaffte, daß alle, die in Israel3478 funden wurden4672, dem HErrn3068, ihrem GOtt430, dieneten. Solange Josia lebte3117, wichen sie5493 nicht von dem HErrn3068, ihrer Väter1 GOtt430.

33 І Йосі́я повикидав усі поганські гидо́ти з усіх країв, що в Ізраїлевих синів, і змусив кожного, хто знахо́дився в Ізраїлі, служити Господе́ві, їхньому Богові. За всіх днів його вони не відступали від Господа, Бога своїх батьків.

1.0x